CATL смотрит в сторону литий-воздушных батарей: теоретическая плотность энергии почти как у бензина
CATL окреслила новий напрям для батарей майбутнього — літій-повітряну технологію. На форумі Powering the Nation 2026 головний науковий співробітник CATL У Кай, академік Китайської інженерної академії, заявив, що компанія розглядає такі батареї як один із ключових фокусів наступного етапу світової конкуренції в акумуляторах. Для CATL це важливий сигнал: мова вже не лише про розвиток звичних літій-іонних комірок.
Сама ідея літій-повітряної батареї звучить майже занадто красиво. На відміну від звичайних літій-іонних акумуляторів, де використовують важкі сполуки нікелю, кобальту й марганцю, тут літій-метал працює як анод, а кисень із повітря — як реагент на стороні катода. Через це такі батареї іноді називають «дихаючими». Назва трохи образна, але суть передає добре.
Головна інтрига — щільність енергії. Теоретично літій-повітряна технологія здатна досягти 12 000 Вт·год/кг, що вже близько до бензину з його приблизно 13 000 Вт·год/кг. Для порівняння: сучасні масові літій-іонні батареї перебувають приблизно на рівні 250–270 Вт·год/кг, а від твердотільних акумуляторів очікують близько 500 Вт·год/кг. Різниця, м’яко кажучи, величезна.
У лабораторіях уже показані зразки зі щільністю понад 1200 Вт·год/кг. Це все ще далеко від теоретичної межі, але навіть такий рівень уже більш ніж у чотири рази перевищує масові літій-іонні рішення. Якщо технологію вдасться довести до комерційного рівня, електромобілі із запасом ходу понад 1600 км можуть стати не фантазією, а цілком робочим сценарієм. Звучить сміливо. Але поки саме «якщо».
Проблема в тому, що літій-повітряні батареї давно впираються не в ідею, а в практичну реалізацію. Концепція відома ще з 1970-х років, але заважають вологість і вуглекислий газ у повітрі, нестабільність каталізаторів та обмежений ресурс циклів. На папері все виглядає майже ідеально. У реальному світі повітря, як не дивно, виявляється занадто складним середовищем для акумулятора.
Втім, останніми роками напрям знову ожив. У 2024 році спільна команда University of Illinois Chicago, Argonne National Laboratory і California State University, Northridge показала літій-повітряну батарею, здатну витримати понад 700 циклів у середовищі, схожому на повітря. А у 2025 році Argonne National Laboratory і Illinois Institute of Technology розробили прототип зі щільністю 1200 Вт·год/кг і ресурсом 1000 циклів за кімнатної температури.
За оцінками, така технологія може бути готова до впровадження після 2030 року. І ось тут важливо не чекати миттєвого дива. Літій-повітряні батареї не замінять завтра LFP або NMC у серійних електромобілях. Швидше, це далекий горизонт — технологія, яка має пройти ще багато інженерних перевірок, перш ніж потрапити у звичайний автомобіль.
Для CATL такий довгий горизонт цілком логічний. Компанія вже проходила схожий шлях із натрій-іонними батареями: концепт був представлений у 2020 році, а у 2026-му технологія вже виходить у масове виробництво й з’являється в моделях GAC Aion UT, Changan Oshan 520, а також у брендів Geely, Chery і FAW. Тобто CATL уміє брати перспективну хімію й поступово доводити її до промислового масштабу.
Загальна стратегія компанії тепер виглядає доволі зрозуміло. У короткостроковій перспективі CATL спирається на зрілі батарейні технології, у середньостроковій — розвиває твердотільні рішення, а в довгостроковій — дивиться в бік літій-повітряних акумуляторів як до можливого пределу щільності зберігання енергії. Не все одразу. Але напрям заданий.
І фон у CATL для таких заяв сильний. У квітні 2026 року компанія займала 47,0% китайського ринку тягових батарей, а в сегменті накопичувачів енергії у 2025 році продала 121 ГВт·год батарей і утримала глобальну частку 30,4%. Крім того, CATL залишалася світовим лідером у цьому напрямі п’ять років поспіль. Тож коли така компанія говорить про літій-повітряну технологію, ринок, звісно, слухає уважніше.
У підсумку літій-повітряні батареї поки залишаються не серійним продуктом, а великою інженерною ставкою. Але ставка цікава: якщо CATL і науковій спільноті вдасться вирішити питання стабільності, ресурсу й роботи з повітрям, електромобілі можуть отримати зовсім інший рівень запасу ходу. Не просто більше кілометрів. Іншу логіку володіння.